У неділю, 12 грудня, відбудеться референдум за незалежність у Новій Каледонії. Також у цей день пройде волевиявлення у самопроголошеній республіці Придністров’ї, яке там називають президентськими виборами. Варто зазначити, що Україна офіційно не визнає незалежність цієї території Молдови.

Нова Каледонія - офіційно має статус заморського володіння Франції з особливим статусом асоційованої спільноти. Займає групу островів у південно-західній частині Тихого океану. Франція заволоділа Новою Каледонією ще у 1853 році, спочатку використовуючи острови як виправну колонію, потім як базу для видобутку нікеля, а за часів Другої світової війни - як базу союзних військ. У 1946 році Нова Каледонія офіційно стала заморською територією Франції, а до 1953 року усі мешканці отримали французьке громадянство незалежно від етнічної приналежності.

Корінні меланезійці канаки впродовж всього часу з різною інтенсивністю організовували рух за незалежність Нової Каледонії, зокрема вступаючи у збройні конфлікти з французами, захоплення заручників, знищення майна тощо. Особливо жорстокі сутички відбувались у 80-х роках. Через це 26 червня 1988 року були підписані Матіньонські угоди, що забезпечили десятиліття стабільності.

Особливий статус території у складі Франції станом на зараз передбачає: право голосу на виборах до Європарламенту, участь у голосуванні за президента Франції, право обирати по два представники до французьких Національних зборів та Сенату, а також обрання місцевих органів виконавчої влади. Президент Французької Республіки є офіційним очільником Нової Каледонії, він також призначає Верховного комісара як представника Франції на території Нової Каледонії. Виконавча влада здійснюється місцевим урядом у складі 11 членів, які призначаються з депутатів територіального конгресу (місцевого парламенту). Конгрес складається з 54 депутатів, що обираються раз на 5 років. За результатами останніх виборів до територіального конгресу у 2019 році, 28 місць мають антинезалежницькі партії, а 26 місць ті партії, які виступають за незалежність від Франції. Участь у цих локальних парламентських виборах взяли 169 635 виборців, або 66,47%.

5 травня 1998 року була підписана Нумеанська угода, яка заклала основу для 20-річного переходу, який поступово передає повноваження місцевим органам влади. Відповідно до термінів, прописаних в угоді, у листопаді 2018 року відбувся референдум про повну незалежність, де 56,7% виборців вирішили залишитися у Франції. Відповідно до угоди такий референдум можна повторити ще двічі, якщо про це попросить щонайменше третина членів Конгресу Нової Каледонії. Тож, у жовтні 2020 року 53,4% виборців знову вже вдруге вирішили залишитися у складі Франції.

Агітація та процес голосування на референдумі 2018 року. Джерело фото: lowyinstitute.org, lemonde.fr, theconversation.com

Референдум проводиться за допомогою спеціального списку виборців. До нього можуть потрапити людям, які зареєстровані в загальному списку виборців, а також відповідають хоча б одному з другорядних критеріїв:

  • були у списку виборців на референдумі 1998 року щодо Нумейської угоди;
  • були кваліфіковані для включення до списку виборців на референдумі 1998 року, але не були зараховані;
  • не відповідали вимогам щодо включення до виборчого списку 1998 року через свою відсутність на той момент, пов’язану виключно із сімейними, медичними чи професійними причинами;
  • мають цивільний звичайний статус або народилися в Новій Каледонії і мають свої матеріальні інтереси на території;
  • принаймні один із батьків народився в Новій Каледонії і має свої матеріальні інтереси на території;
  • принаймні 20 років постійно проживали у Новій Каледонії до 31 грудня 2014 року;
  • народилися до 1 січня 1989 року та проживали в Новій Каледонії з 1988 по 1998 рік;
  • народжені після 31 грудня 1988 року і досягли віку для голосування до референдуму, принаймні один із батьків, який був у списку виборців (або відповідав вимогам) для участі в референдумі 1998 року.

Внаслідок цих обмежень на референдумі 2018 року 35 948 зареєстрованих виборців із загального списку (17% із 210 105 зареєстрованих виборців) були виключені з голосування.

Бюлетені для голосування за та проти проголошення незалежності Нової Каледонії від Франції. Джерело фото: rfi.fr, lowyinstitute.org, lowyinstitute.org

У квітні 2021 року 26 членів Конгресу зробили офіційний запит до уряд Франції щодо третього референдуму за незалежність, який був призначений на 12 грудня 2021 року. Проте у вересні партія “Канаки і Соціалістичний національний фронт визволення” (FLKNS), яка є прихильною до незалежності, закликала уряд Франції перенести референдум через жалобу за померлими від COVID-19. Антинезалежницькі партії, які ще називають лоялістами, розкритикували таку позицію, з огляду на те, що станом на кінець жовтня 66,31% дорослого населення країни вже повністю вакциновані, а рівень захворюваності значно знизився. Лоялісти також звинуватили борців за незалежність у використанні пандемії для перенесення референдуму, який вони боялися програти, особливо з урахуванням того, що уряд Франції виглядає в хорошому світлі в контексті подолання коронакризи (відправлення додаткових лікарів, доз вакцин та фінансів). Натомість партія FLKNS закликала до бойкоту референдуму про незалежність і звинуватила французьку владу та лоялістів у використанні кризи COVID-19 для впливу на громадську думку. 

Прихильники незалежності Нової Каледонії бойкотують третій референдум 12 грудня. Джерело фото: theconversation.com

Верховний комісар Франції у Новій Каледонії Патріс Фор підтвердив, що останній третій референдум щодо незалежності відбудеться 12 грудня з огляду на покращення стану здоров’я. Крім того, він зазначив, що з Франції будуть відправлені додаткові сили поліції для забезпечення безпеки у день голосування.

Верховний комісар Франції у Новій Каледонії Патріс Фор. Джерело фото: rnz.co.nz

Коли пандемія вщухла, агітацію відновили лише партії проти незалежності, які до цього заявляли, що період агітації перед третім референдумом взагалі не потрібен, адже попередній референдум з цього питання відбувся лише минулого року. Натомість партії, що виступають за незалежність, заявили, що не визнають результати цього референдуму. Така напружена ситуація зрештою може знову призвести до нестабільності в регіоні.

Агітація голосувати проти незалежності Нової Каледонії від Франції на референдумі 12 грудня. Джерело фото: sbs.com.au

Загальна кількість виборців, які зможуть взяти участь у референдумі, становить приблизно 185 000 осіб. Явка на референдумі у 2020 році становила 86,69% виборців. А у 2018 році у референдумі взяли участь 81,01% виборців.

Для Франції на кону стоїть одна з найбільших заморських територій, де зберігається близько 10% світових запасів нікелю, що використовується для виробництва нержавіючої сталі, акумуляторів і мобільних телефонів. Нова Каледонія також є ключовою частиною претензій Франції на тихоокеанську державу, а також надає права на навколишній океан та військовий пост. Існують побоювання, що у разі незалежності Нова Каледонія може наблизитись до Пекіна, який налагодив тісні економічні зв’язки та політичний вплив на інші острови Тихого океану. Загалом Франція має 13 заморських територій, де проживає 2,7 мільйона людей, які, як правило, бідніші та мають вищий рівень безробіття, ніж у материковій частині, що призводить до давніх звинувачень у недбалості.

Підготувала Катерина Жемчужникова

ПІСЛЯВИБОРЧИЙ МАТЕРІАЛ
Використані джерела: